Звіс покрівлі

Карниз або покрівельний звіс є важливим елементом, що підкреслює кордону скатів даху, істотно впливає на візуальне сприйняття пропорцій будинку. Наприклад, коли звіс покрівлі виступає за площину стін, будівля виглядає нижчою. Завдяки сильному виносу нижніх країв даху від стіни можна отримати горизонтальний розподіл будинку. Даний ефект часто додатково підсилюють і інші горизонтальні елементи. Споруда, у якої далеко виступають покрівельні схили, презентабельніше сприймається на просторій земельній ділянці, що потопає в зелені. А ось вузький звіс даху, розташований на карнизі, гарантує вже зовсім іншу просторову візуалізацію: будинок виглядає більш струнким. А якщо карниз ще й пофарбувати у той колір, що і стіни, житло здаватиметься компактним і затишним. У щільно забудованих міських умовах, наприклад, дах, що виступає, досить часто спирається на стінний карниз. А ось в більш пафосних будівлях часто радять застосовувати карнизний звіс вужче. Раніше так робили при будівництві палаців і садиб. Що і коли раціональніше всього застосовувати сьогодні? Вирішувати господарям і дизайнерам, звичайно ж.

Який звіс покрівлі більш сучасний?

Раніше все було банальніше і простіше. Карнизи встановлювали такі, які «схвалювали» місцеві традиції. Тобто, все в основному залежало від того, який покрівельний матеріал доступний в конкретній місцевості. Народна архітектура відрізнялася широкими звісами: розмір залежав від кута нахилу даху. У Карпатах, наприклад, часто зводили хати зі стрілчастою покрівлею. Ухил тут нерідко міг складати і більше 45°. А візуальне естетичне сприйняття забезпечували далеко виступаючі звіси. Такий спосіб облаштування даху, природно, носив не стільки естетичний, а й цілком прагматичний характер. Адже в горах часто йдуть косі дощі, відповідно є реальна необхідність захистити від негативного впливу природи стіни. А ще широкий карниз не дозволяв накопичуватися снігу безпосередньо біля будинку. Цікаво, що англосаксонська архітектура звіс покрівлі сприймає взагалі без карниза. А будинки, виконані в середземноморському стилі, вирізняються вузьким карнизним звісом. Захищатися від палючого сонця тут прийнято за допомогою терас, що є заглибленнями. Сильно виступаючий звіс — це не тільки ознака більш традиційної архітектури, деякі сучасні зодчі також можуть порадувати подібними цікавими прикладами. Наприклад, шатровий дах може мати широкий звіс, подовжуючи, таким чином, пропорції будинку.

Звіс покрівлі: бути чи не бути?

У наші дні досить часто зустрічається архітектура, що не передбачає звіс покрівлі. У подібних випадках дах закінчується по верхніх прямих стін. Тут навіть карниза взагалі може не бути. Але, дах без міцної опори, обов’язкового ухилу, потрібно добре прорахований архітектурний «реверанс». Правильну пропорцію тут забезпечити досить таки непросто: знадобиться нестандартна обробка стін, тих же вікон і т.д. Карнизні звіси часто практикують в криволінійному форматі. Варіант «по косій вгору», наприклад, зрізає площину даху під певним кутом до коника. А т.зв. «органічна архітектура» часто передбачає застосування різного роду м’яких, хвилястих ліній, що забезпечує естетичний обрис нижніх країв покрівлі. Такі лінії, безсумнівно, надають житлу індивідуальності і затишку одночасно. Карнизні звіси часто можуть «розламуватися» виступаючими в гору фрагментами будинку, або його вікон. Правда, подібне членування покрівлі не вдасться здійснити без додаткових елементів в системі водостоку. А ще в цьому випадку треба бути готовим до збільшення витрати матеріалів, що знадобляться для обробки карнизного звісу.

Підбір виду і матеріалу під звіс покрівлі.

Прийняті норми довжини звісів — це відрізки від 50 до 60 см. Але, дана величина, при необхідності, може бути збільшена. Звіс покрівлі, переважно, облаштовують завдяки конструкції крокв, хоча це і не обов’язково. Фронтони — ще одна важлива частина будівлі, потребує захисту від згубних впливів снігу і дощу. Фронтальний звіс цілком може обмежуватися шириною і в 50 см, облаштування конструкції відтворюється за допомогою дощок карнизного типу. Знизу звіси обшивають, щоб довше прослужили. Та й естетика тут теж грає важливу роль в єдиній архітектурі будівлі. Під обшивку цілком підійде шпунтована дошка. Покрівельні звіси бувають підшиті і непідшиті, а ще — укорочені або коробчаті. Непідшиті варіант — найпоширеніший. Актуальний майже при будь-якої конструкції даху: одно-, двосхилий. А ось підшитий звіс можна застосовувати лише на двосхилих покрівлях, в більш вузькому понятті — вальмовий дах. Укорочений звіс, в свою чергу, застосовується, як непідшитий варіант, на будь-якій поширеній покрівлі. Ну а коробчатий вид підійде лише у випадках вальмової двосхилої або односхилої покрівлі.

Найбільш поширений матеріал при обшивці покрівельного звісу — дерево, або метал. Деревина, переважно, повинна бути хвойних порід. Саме цей будматеріал відрізняється помірною вологістю. Параметр товщини обшивки встановлюється відповідним держстандартом, в основному це — 17-22 мм. Параметри довжини і ширини, тим часом, підбирають індивідуально. Звіс покрівлі перед установкою обов’язково просочують вологостійким складом. Це може бути спеціальний лак або ж захисна фарба. Обробляється деревина періодично: кожні 5 років, наприклад. Тоді карнизні звіси довше прослужать, зберігаючи свій первісний вигляд. Разом з тим, крім захисного просочення конструкція повинна передбачати і вентиляцію: роблять впускні отвори. Коли вентиляція організована правильно, повітрообмін проходить одночасно і крізь отвори дахового гребеня. А ще потрібен захист від будь-якого роду комах, а також птахів. Тут доцільно використовувати спеціальні захисні сітки. Якщо згадати про металеву підшивку звісів, то це — оцинкована сталь, або алюмінієві листи.