Кріплення черепиці

Сучасні дахи досить часто покривають черепицею, переважно металевою. Настільки популярним даний покрівельний матеріал є завдяки не тільки таким важливим практичним якостям як довговічність і міцність, а також естетика, але і цілком прийнятною ціною. А ще установка черепиці — процес досить нескладний. Якщо дотриматись основних правил монтажу, кріплення черепиці виявиться навіть захоплюючим заняттям. Головне — постійно пам’ятати, що таке заняття визначає надійність всієї покрівельної конструкції. Виходячи з конкретного типу черепиці вибирають той чи інший спосіб монтажу. Наприклад, укладання «класичного» варіанту — керамічної черепиці — передбачає вкручування шурупів з навісного матеріалу в обрешітку. Ця технологія цілком підходить для одно- або двосхилих дахів. Часто при покритті використовується пазова стрічкова черепиця. Кріплення черепиці також важко собі уявити без застосування такого спеціального елемента як клямер. Завдяки цьому невеликому металевому пристосуванню вдається надійно закріпити покрівлю.

Кріплення черепиці: підготовчі роботи

Для початку необхідно обзавестися належним інструментом. Як ріжучий інструмент цілком можна використовувати пилку з дисковим різцем, не обійтися і без ножиць по металу. Не варто використовувати болгарку, так як під час різання вона може пошкодити захисні шари, що відповідають за антикорозійну стійкість покрівельного матеріалу. Шуруповерт — ще один обов’язковий інструмент, без якого важко провести кріплення черепиці. Разом з тим, рекомендується обмежувати його крутний момент, щоб уникнути провертання гвинта саморізу в латах. Останнє може деформувати прокладку, або не забезпечити надійну герметизацію отвору. Саме кріплення за допомогою шурупів виконують лише в перпендикулярному положенні відносно поверхні планок. Можна заздалегідь визначити кількість необхідних саморізів для монтажу. Витрати підраховують орієнтовно: по 8-10 шт. на квадратний метр, по 3 шт. на метр погонний, коли є необхідність кріпити аксесуари. Спеціальні шестигранні саморізи продаються разом з гумовими прокладками, що повинні відповідати кольору матеріалу. Безпосередній монтаж даху починають з торцевої частини, якщо форма даху двосхила і з місця розташування коника в найвищій точці по обидві сторони ската, коли шатрова. Кріплення листа виробляють так, щоб наступний міг накрити замок попереднього.

Кріплення черепиці та лати

Риштування є наступною конструкцією: дерев’яні дошки однакового розміру, які встановлюють на аналогічному відстані. Тут важливий збіг із кроком черепиці. Ті дошки, що розташовані під коником, також біля карнизу, переважно товсті. Відстань між ними на ухилі підтримувати не обов’язково. Кріплення черепиці на обрешітці проводиться таким чином, щоб правильно були розташовані кріпильні отвори в покрівельний матеріал: щоб «лежали» на бруску. Важливо дотримуватися основних правил монтажу покрівлі з черепиці. В першу чергу рекомендується під час монтажу покриття акуратно пересуватися по даху, природно, взувши взуття з м’якою підошвою. На профільні листи варто наступати там, де є лати. Ходьба уздовж листа повинна здійснюватися по прогину хвилі. Досвідчений покрівельник, виявивши подряпини, пошкодження полімерного шару металочерепиці, наприклад, під час укладання відразу зафарбує все відповідною фарбою з балончика. Таку ж операцію, як передбачається в інструкції, необхідно проводити і зі зрізами листів.

Різна покрівля — і кріплення черепиці відрізняється

Часто при облаштуванні даху того чи іншого будинку використовують так звані пази черепиці. Сама назва вже говорить за себе: у виробі є пази для зчеплення елементів. Укладання такого матеріалу здійснюється від низу до верху, обов’язково рядами, щоб вони ніби налягали один на одного. Пазова черепиця буває стрічкового типу. При її установці потрібні цвяхи і дріт. Черепицю зчіплюють між собою за допомогою поперечних пазів. Починають із кріплення нижнього ряду, поступово піднімаючись вгору. Але є ще і плоска стрічкова черепиця. Її установка є більш складною, адже тут немає поздовжніх пазів. Стрічкову черепицю кріплять до обрешітки рівними рядами, внахліст шару на шар, від низу до верху. Безпосереднє кріплення виконують за допомогою спеціальних виступів, що є як на тильній, так і лицьовій стороні. Не обійтися тут без покрівельних цвяхів. З огляду на те, що дахи будинків відрізняються, в деяких випадках є можливим монтаж до обрешітки тільки кожного другого фрагмента покриття. Є така стрічкова черепиця плоского типу, яку взагалі садять на вапняно-цементний розчин. Але тут слід забезпечити посилену обрешітку.

Кріплення черепиці за допомогою кляммера, про який вже згадувалося, також має безпосереднє відношення до плоскої стрічкової покрівлі. Такий різновид кріплення черепиці передбачає монтаж кляммера на обрешітці, а сам покрівельний матеріал вже розташовується на цьому металевому пристосуванні. Нарешті, при установці черепиці, зокрема, керамічної, важливо якісно облаштувати коник даху. Даний елемент прийнято захищати водонепроникною стрічкою. Аероелемент укладається по всій довжині коника. Забезпечується напуск на верхній ряд покрівлі з черепиці щодо обох скатів даху. У разі, коли аероелемент не використовують, на допомогу приходить конькова черепиця. Її монтаж проводиться поверх верхніх рядів покрівельної системи. При монтажі застосовують виключно оцинковані саморізи. Цікаво, що під час монтажу черепиці робота покрівельників відрізняється більш комфортними умовами, ніж у випадку з хвилястим шифером. При монтажі шиферу майстри повинні рухатися по латах, використовувати сходи, закріплені на конику. А ось монтажники черепиці просто сидять собі на лавці, що кріпиться до обрешітки.