Блискавкозахист і заземлення
Блискавка являє собою гігантського розміру електричну іскру. Вона відбувається в непогожий день, між хмарою і землею. Відповідно, всьому, що може потрапити під її вплив, загрожує небезпека. І хоча блискавки здаються нам миттєвим явищем, часу у них більш ніж достатньо для нанесення значного збитку будівлі, серйозної загрози життю людини. Потужний розряд володіє досить руйнівною силою: може як спопелити дерево, так і зруйнувати цеглу, тобто, ту чи іншу будівлю. Струм великої сили, посланий хмарами, здатний навіть оплавити метал, легко намагнічує залізні предмети. Врятувати від подібних сюрпризів природи нас і наші будинки може технологія захисту від блискавок і заземлення. Під захистом від блискавки, громо-грозозахистом розуміють цілу групу спеціальних пристосувань, які гарантовано здатні убезпечити споруди і людей, в разі прямого удару природного розряду. Спеціальні пристрої перехоплять блискавку, відведуть її струмовий силу в землю за допомогою заземлення. Блискавкоприймачі або громовідводи, власне і слугують для прийому розрядів, обов’язково мають у своєму розпорядженні в зонах можливих прямих контактів з каналами блискавок. Залежно від об’єктів, що захищаються, блискавкоприймачами можу служити: металеві штирі; сітківка, тобто мережу через матеріалу провідника; або ж металеві троси, які натягують над захищається будівлею.
Куди потрапляє блискавка? Розряд рухається туди, де електропровідність повітря більша. Всі споруди, що створюють небезпеку під час грози, прийнято заземлювати. А це не тільки житлові будинки, офісні будівлі, школи, лікарні, виробництва і т.п., але і труби і крани, щогли ліній електропередач, зокрема. Чому так? Тому, що в хмарах індукуються найбільші заряди саме на високих і електропровідних предметах. Якщо ж на даху встановити спеціальний блискавковідвід, у вигляді того ж металевого стержня, наприклад, від нього буде йти провід, що з’єднує штир із заземленням. Таким чином, ток від блискавки проводом відводиться в землю. Коли необхідно захистити якийсь великий об’єкт, наприклад, резервуар з пальним, в безпосередній близькості від нього встановлюють окремо стоїть громовідвід. Власне, обов’язково потрібно врахувати, що подібні громовідводи мають певну зону захисту. Адже якщо спеціальне пристосування встановити поодаль — об’єкт автоматично виявиться незахищеним — під загрозою прямого попадання розряду. Часто з боків великих об’єктів встановлюють два громовідводи… Цікаво, що згадані громовідводи здатні не тільки охороняти будівлі від прямих попадань блискавки. Вони також мають силу розрядження посланих зарядів. Тобто, зменшується небезпека виникнення блискавки в хмарах над окремо взятої територією.
Захист від блискавок, безсумнівно, є надзвичайно важливим нюансом в електричному ланцюзі того чи іншого будинку. В першу чергу, природно, житлових приміщень. І якщо в багатоквартирних житлових будинках питаннями блискавкозахисту, як і заземлення, займаються окремі організації, що обслуговують місцеву електромережу, то в приватних оселях власникам необхідно самим стежити за належним станом спецобладнання від небесних розрядів. І тут вже абсолютно неважливо які саме блискавки можуть загрожувати будовам і людям: короткочасні або тривалі, негативні або позитивні і т.д. і т.п. Набагато важливіше, що блискавкозахист прийнято розділяти на: внутрішнє і зовнішнє. Такий поділ забезпечує двоєдиний охоронний контур, який працює синхронно і здатний убезпечити житло практично на всі 100 відсотків.
Зовнішній захист. Тут найголовніше — блискавковідвід. Його завжди встановлюють на найвищій точці будинку, з’єднують провідником з системою заземлення. А основне завдання зовнішньої системи захисту від розрядів з хмар — буквально на частки секунди швидше спрацювати, не допустивши безпосереднього контакту: зловити блискавку, а потім відправити розряд в землю. Як згадувалося вище, блискавкоприймачами сьогодні можуть служити металеві штирі / стрижні, троси або сітки. За великим рахунком, між цими варіантами особливої різниці немає — завдання те саме. Важливо інше. Зокрема, це — перетин штанги. Мінімум має бути 12 кв.мм. А краще встановити штир з запасом по перетину. Встановлюючи штир обов’язково не забудьте про те, що захист повинен підніматися мінімум на 30 см від найвищої точки покрівлі. Аналогічні вимоги висуваються і по відношенню тросового приймача. Наступний найважливіший момент — зона захисту повинна бути приблизно рівною висоті громовідводу. Якщо встановите металевий штир на висоті, наприклад, 10 м від землі, радіус захисту від попадання розрядів блискавки буде аналогічний — ті ж 10 метрів. Рекомендується, щоб перетин сталевого дроту, який відведе силу енергії з хмари на заземлювач, становив від 10 кв.мм. Якщо брати мідний варіант, тоді перетину досить і 6 кв. мм, але можна і більше. В принципі, тут саме той випадок, коли площа перетину має значення: товщі, значить — краще. І ще два важливих нюанси, яких варто дотримуватися при монтажі зовнішнього блискавкозахисту, а саме — штиря. По-перше, провідник з’єднують з приймачем, використовуючи зварювання, або ж за допомогою болтового з’єднання. По-друге, провідник не може розташовуватися від металевих елементів на відстані меншій, ніж 30 см.
Внутрішній захист. Дані спеціальні пристрої (обмежувачі), ясна річ, облаштовуються всередині будівлі. Їх, переважно, додають в схеми будинкових щитків і ввідні пристрої. Суть цих обмежувачів зводиться до того, що якщо розряд блискавки в будинок не потрапляє, гроза все одно може спровокувати перепади напруги в будинку. Адже електромагнітне поле від удару блискавки здатне створити імпульсні струми, небезпечні для проводки, а також всіляких пристроїв. Часто буває так, що розряд прямо в будинок не потрапляє, а може «засвітиться» десь поблизу, на деякій відстані від будівлі … Коли все ж блискавка потрапить у житло, кращий варіант, якщо за допомогою громовідводу напруга піде в заземлювач, гірше, звичайно, якщо сила струму завдасть удар по електромережі будинку. Внутрішній захист обов’язковий, адже навіть зовнішній блискавковідвід не здатний уберегти від струму, що виник в проводці, і загрожує псуванням чутливої апаратури. Фахівці добре знають, що спецпристрої внутрішньої захисту бувають різних категорій, класів. Відповідно вони зможуть підібрати оптимальний варіант обмежувачів для більш надійного захисту. При виборі часто користуються необхідною інформацією з спеціальних таблиць, де показані способи поширення атмосферних розрядів високої сили.
Блискавкоприймач типу «металевий штир», звичайно, найпоширеніший варіант. Але, коли, наприклад, покрівля будинку складається з шиферу, тоді рекомендується застосовувати тросовий захист від блискавки. Технологія тут досить проста: трос, або дріт натягують уздовж коника даху будівлі на висоті до півметра від самої поверхні.
Сітчаста система захисту від розрядів блискавки, в свою чергу, відрізняється своїми особливостями. Зокрема, її монтаж є самим складним у технічному плані. Коли найдоцільніше застосувати саме останній варіант? Переважно, коли дах покритий черепицею. В такому випадку блискавкоприймач-сітку укладають на даху, з огляду на деякі особливості. Так, сам використаний для захисту дріт повинен мати перетин 6-8 мм, а крок стільників прийнято вибирати приблизно 6х6 м. Є й особливі випадки. Наприклад, в конструкції будівлі присутні легкозаймисті елементи даху: дерево, або пластик, той же пінополістирол. В даному випадку токовідвід потрібно змонтувати на відстані від 15 до 20 см від стіни. Таким чином, вдасться запобігти можливому займанню під час грози. Тут в якості заземлювача рекомендується використовувати, наприклад, простий сталевий куток розміром 50х50х5 мм. Установку заземлювача для громовідводу виробляють за таким же принципом, як і контуру заземлення будівлі. В землю ставлять 3-ри вертикальних заземлювачі, використовуючи схему вершин рівностороннього трикутника. Глибина — 2-3 м. Решта ззовні поверхні (до 20 см) прийнято з’єднувати між собою за допомогою смугової сталі 40х4 мм. Так, власне, і виходить замкнутий контур. У свою чергу, місця з’єднання простіше ошпарити зварюванням. Зібраний контур заземлення, в завершенні, з’єднують з токовідводом.
Найсучасніша і цілісна система блискавкозахисту може полягати, зокрема, з: блискавкоприйомного обладнання зі штирем, щоглою; провідників, тримачів, різного роду сполучних елементів; заземлюючого обладнання, а також всіляких аксесуарів, здатних значно полегшити безпосередній монтаж такої системи. Конфігурація блискавкозахисної системи, природно, для кожного окремо взятого об’єкта може сильно відрізнятися.
Максимально точно все розрахувати: оптимальну кількість, ту ж конфігурацію спеціальних елементів блискавкозахисту, заземлення, можливо лише скориставшись загальноприйнятими нормами класифікацій споруд. Сьогодні цілком можливо придбати максимально ефективну продукцію для блискавкозахисту та заземлення, враховуючи параметри її універсальності. Спеціальні модулі, великий асортимент надійних елементів легко і швидко замовити і встановити на власному домі якісну систему захисту від блискавки.
